Menu

Чому варто підтримувати шкільні ідеї, які містять елементи змішаного навчання?

Майже кожна країна у світі зараз реформує систему освіти. Чому? Світова спільнота намагається знайти відповідь на питання “Як нам навчати наших дітей так, щоб вони віднайшли своє місце у 21 столітті?”

Світовий Економічний Форум у Давосі визначив, що найпотрібніші навички у 2020 році будуть такі:

  • Вирішення життєвих проблем комплексно
  • Критичне мислення
  • Творчість
  • Управління людьми
  • Вміння співпрацювати з іншими

Більше інформації Ви можете знайти у звіті Форуму: https://www.weforum.org/reports/the-future-of-jobs

Цей перелік нас тривожить, але водночас і дає надію. Тривожить, адже ми розуміємо, що у класичній, типовій школі, з фронтальним методом викладання ми не зможемо розвинути у дітях перелічені навички. Але обнадіює, адже все більше людей переконуються, що реформа освіти – це нагальна справа, від якої залежить як успіх наших дітей, так і нашого суспільства.

Що ж з системою освіти не так?

Проблемами системи освіти є припущення, що лежать в її основі.

Одним з таких припущень є переконання, що інтелект – це певна вимірна, негнучка величина, яка дається при народженні. А характеризуємо ми інтелект, як вміння оперувати певним набором знань (тобто фактів, дат, текстів) та здатністю вирішувати логічні задачі. Ми припускаємо, що людина або інтелектуальна або ні. У результаті такого поділу багато людей вважають себе нерозумними, а все тому, що їх міряють не за їх критеріями.

Але чи це переконання правильне? Говард Гарднер, дослідник-психолог з Гарварду, ще у 1999 році запропонував теорію множинного інтелекту, яка стверджує, що інтелект – це певна неосяжна здатність людини опановувати різні типи завдань та індивідуальна схильність людини до того чи іншого типу завдань. Він виділив такі види інтелекту, як лінгвістичний (вербальний), логічний, музичний, кінестетичний, натуралістичний та ін. Тобто, він поставив під сумнів теорію IQ та “міряння усіх однією міркою”.

Інший приклад  – ми сприймаємо як належне організацію процесів у школі. Діти діляться у класи за віком, є певні відрізки часу, виділені на вивчення певної, виокремленої теми і всі діти отримують однакові запитання на контрольній роботі. Система дуже негнучка і просто не здатна відповідати індивідуальним характеристиками дитини, її уподобанням та розвивати її тип інтелекту.

Але чи це справді найефективніша система організації навчання у школі?

Що ж ми можемо вдіяти?

Ми, Центр інноваційної освіти “Про.Світ”, віримо у філософію змішаного навчання. Що таке змішане навчання? Змішане навчання – це методика формальної освіти, згідно з якою учень/учениця засвоює одну частину матеріалу онлайн, частково самостійно керуючи своїм часом, місцем, шляхом і темпом навчання, а іншу частину матеріалу вивчає у шкільному класі (визначення Інститут Клейтона Крістенсена).

На практиці це організація навчального процесу, коли частину матеріалу учні отримують online (або вдома або в школі), і можуть контролювати час, місце, темп засвоєння інформації. Частину завдань учні виконують у навчальному середовищі з іншими учнями та вчителем. Водночас, усі активності впродовж вивчення того чи іншого предмету логічно пов’язані між собою і, як результат, учень отримує цілісний навчальний досвід.

На даному етапі найбільш розповсюдженими є наступні моделі змішаного навчання:

Ротаційна модель (англ. Station Rotation Model)

Пані Оксана, вчитель математики, поділила свій клас на групи так, що з однією групою вона вивчає певну тему, в той час як інша група самостійно працює за комп’ютерами, а ще одна група – взаємодіє в команді і разом вирішує поставлені завдання. Всі групи роблять взаємопов’язану роботу, відштовхуючись від особистих потреб/рівнів кожного учня.

Ротація за лабораторіями (англ. Station Rotation Model)

В школі XYZ учні мають 65-хвилинні перерви. Одну перерву вони проводять у навчальній лабораторії, вивчаючи онлайн концепт/основи теми, а іншу перерву – навчаються разом і з вчителем і глибше вивчають тему, застосовують вивчене на практиці.

Ця модель дуже схожа на ротаційну у класі, але її відмінність у тому, що діти рухаються не лише у класі від станції до станції, а переходять у онлайн-лабораторію, де працюють над виконанням завдання.

Гнучка модель (англ. Flex)

Коли ви заходите у школу АВС, ви зауважуєте, що близько 100 учнів знаходяться у великій просторій кімнаті. Усі вони мають ноутбуки і сидять по різних куточках цього відкритого простору. Все виглядає дуже хаотично, але коли ви запитаєте когось із учнів, що вони роблять, ви почуєте відповідь, що вони працюють над математичним завданням. Усі учні мають власний “плейлист” активностей, які вони повинні виконати за певний час. Коли щось не зрозуміло, вони можуть запитати свого однокласника чи вчителя. Водночас вчителі вивчають ситуацію і запрошують групки учнів у окремі кімнати для обговорення матеріалу, який діти не зрозуміли.

Приклади впровадження змішаного навчання в українських школах

Школа – у селі Козьова, Сколівського району, Львівської області

Агенти змін – Оксана Клепуц, директор, та команда вчителів школи.

На першому етапі проекту, вчителі тестували методологію змішаного навчання та перетворили викладання математики для учнів 7 класу у новий формат. Для початку було залучено 20 учнів сьомого класу, їхніх батьків та вчителів математики.

13235128_994982163917553_2022872306770889599_o

Надалі команда масштабує проект на усю школу, а саме вони:

  • Створили команду вчителів-однодумців та разом у школі вивчають нову методику та готують відповідний контент;
  • Спільно з командою Educational Era (проект, який створює онлайн-курси та освітній контент широкого спектра з використанням IT. https://www.ed-era.com/) розробляють контент відповідно до програми та змісту предмету «Алгебра» для учнів школи. Онлайн-матеріали впроваджуються за допомогою електронної навчальної платформи та інтерактивного електронного підручника.
  • Створюють експериментальний майданчик: учні 7 класу,  предмет – алгебра.
  • Поширюють ці технології на всіх учасників навчального процесу.
  • Моніторять результати, визначають здобутки і прорахунки.

Детальніше про проект.

Школа – у селі Гірне, Стрийського району, Львівської області

Агент змін – Марія Пекарюк, вчителька англійської та німецької мов

Проект Марії полягає в тому, щоб відійти від традиційної організації навчального середовища в класі, адже вона вважає, що для того, щоб навчити учнів спілкуватися іноземною мовою потрібно, власне, спілкуватися. А сидіння в два чи три ряди та виконання учнем вправ біля дошки не дозволяє цього робити вільно та невимушено. В результаті тестування різних форм роботи на уроках Марія дійшла висновку, що навчання за моделлю ротацій по станціях – це саме те, що потрібно сучасним школярам для ефективного вивчення мов.

c0277-mp4_snapshot_00-02_-2016-10-21_15-03-53-1

На початку уроку вчитель групує учнів за допомогою жеребкування чи іншим цікавим для дітей способом у групи по 3-4 учні. Вчитель презентує новий матеріал, після чого школярі виконують завдання в групах. Учні мають можливість спілкуватися між собою, радитися, сперечатися, ділитися досвідом, навчатись в один одного. Вони розкривають себе в нових ролях, вчаться працювати в команді, прислухатися до інших та чітко висловлювати власні думки та ідеї.

Детальніше про проект.

 

Школа – у селі Бабине, Кельменецького району, Чернівецької області.

Агент змін – Ірина Сосніна, вчителька початкових класів.

Ірина спостерігає, що всі діти, які приходять до школи горять бажанням вчитись. Проте уже в 2-3 класі в них помітно пропадає інтерес до навчання. Саме тому вона вирішила використати змішане навчання, щоб створити активне та комфортне середовище для розвитку дитини.

6ocxkab8ffg

У класі Ірини учні об’єднуються у 3 групи (робота з вчителем, самостійна робота, робота online) і, відштовхуючись від особистих потреб кожного та виконуючи взаємопов’язану роботу, подорожують по станціях.  В той час, як одна з груп вивчає новий матеріал з учителем, друга працює за комп’ютерами (планшетами), а третя самостійно вирішує поставлені завдання і взаємодіє в команді.

Детальніше про проект.

 

Змішане навчання не є панацеєю, але є хорошим способом реформи системи викладання у школі. Чому?

Принципи та підхід різних модель змішаного навчання дозволяють вчителеві бути модератором навчального процесу, а не “кінцевою інстанцією”, яка “видає” знання.  Використання технологій (є навіть цілий сектор, EdTech, який стрімко розвивається), дозволяє вчителям підбирати індивідуальні завдання дітям, стежити за прогресом. А дитина має можливість отримати зворотний зв’язок щодо якості засвоєння теми і вирішувати, чи ще повторити матеріал, чи рухатись далі. Таким чином, дитина відчуває відповідальність за власне навчання та розвиток.

Вчителі, які апробовують змішане навчання, стверджують, що такий формат роботи дозволяє їм вивільнити час та ресурси на те, щоб пропрацювати з дітьми над додатковими навичками (крім власне засвоєння знань та навичок у рамках предмету), такими як критичне мислення, робота у команді через спільну працю над проектами та ін.

А ще кажуть, що мають змогу пізнати дітей глибше, адже більше уваги приділяють тому, щоб зрозуміти їхні індивідуальні характеристики, коли підбирають завдання. А коли працюють на уроці, то спілкуються не зі всім класом, а з малою групою, що також сприяє більш тіснішому спілкуванню. Також вчителі кажуть, що діти, “засмакувавши” роботу у форматі змішаного навчання, хочуть ще і просто не дозволять вчителеві повернутись до старої моделі взаємодії.


Нагадуємо, що зараз на платформі GoFundEd триває збір коштів на проект Ірини Сосніної та Марії Пекарюк.


 

Share this Post!

About the Author : Dzvinka Zavaliy


0 Comment

Leave a Comment

Your email address will not be published.

Related post

  TOP